Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

«Все мовчки тут кричить» Пройшли роки, давно вже сплили ріки, То вереск кров’ю в тім яру цвіте. Бо біль землі, і біль душі навіки, Про злочин пам’ять у віки несе. «Бабин Яр: без права на забуття»

29 вересня в Сичівській філії ОЗО "Христинівський ліцей" було проведено заходи до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, в яких взяли участь учні 5 - 9 класів та вчителі школи. З метою просвітницької роботи, вчитель історії, Людмила Щербина провела інформаційно –виховну годину на тему: «Бабин Яр забуттю не підлягає». Людмила Василівна ознайомили з трагічними сторінками історії - Голокостом, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших націй.

81 років тому в Бабиному Яру трапилася трагедія, про яку знають далеко за межами України. Усього за роки нацистської окупації Києва (1941-1943 рр.), за різними джерелами, було знищено близько 100000 осіб.

Україна посідає четверте місце у світі за кількістю Праведників народів світу, які з ризиком для власного життя та життя своїх рідних, дітей рятували євреїв від нацистського геноциду. Подвиг цих українців є прикладом справжнього героїзму, важливим моральним уроком історії Голокосту. Українська держава та громадськість приділяє велику увагу вивченню історії Голокосту та інших геноцидів, формуванню в українському суспільстві атмосфери толерантності, міжнаціональної та міжрелігійної злагоди та порозуміння. Україна стала першою державою на пострадянському просторі, яка включила теми «Голокост» та «Бабин Яр» як обов’язкові для включення в освітній процес. 81-річчя трагедії Бабиного Яру є нагодою не тільки згадати жертв війни та Голокосту, але й вшанувати героїв опору нацизму, виховувати молодь на прикладах взаємоповаги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей. Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Україна – це країна пісні й краси. Україна в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних. Для багатьох людей з різними національностями наша люба Україна стала Батьківщиною. Мир і злагода – це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам’ятаючи про трагедію минулої війни, ми повинні з надією дивитися в майбутнє і творити добро.